Наведено інформацію про місцезнаходження Crataegus ucrainica A. Pojark., виявлене в центральній частині його ареалу в Середньому Придніпров'ї. Відображено еколого-ценотичні особливості зростання виду в місці впадіння р. Рось у Дніпро поблизу м. Канів (Черкаська обл.). Досліджений локалітет C. ucrainica підтвердив екологічну своєрідність і специфіку цього виду, що свідчить про необхідність здійснення порівняльного морфологічного аналізу наявних гербарних зборів із метою достовірної ідентифікації виду та виявлення його географічних, екологічних і ценотичних особливостей. Підкреслюється нагальна потреба охорони нових локалітетів цього рідкісного виду, занесеного до Міжнародного Червоного списку.

Швидке поширення та натуралізація Amorpha fruticosa у фітоценозах природного походження на території Середнього Придніпров'я зумовлює потребу вивчення фітоценотичного діапазону цього виду. Це необхідно для прогнозу його поведінки, визначення найбільш вразливих біотопів щодо можливих інвазій цього виду та запобігання їх негативним наслідкам, зокрема, трансформації важливих у природоохоронному відношенні природних біотопів цього регіону. У результаті синтаксономічного аналізу 120 геоботанічних описів з території Середнього Придніпров'я за участі Amorphafruticosa встановлено приналежність ценопопуляцій цього виду до 4 класів, 5 порядків, 7 союзів, 7 асоціацій та одного угруповання із невизначеним синтаксономічним статусом (в складі союзу Dicrano-Pinion). Центральною ланкою рослинності регіону є заплавний гігромезофільний демутаиійно-сукцесійний ряд, представлений угрупованнями синтаксонів: Phragmition communis + Magnocaricion elatae + Molinietalia - Rubo caesi-Amorphion fruticosae - Salicion albae. Крайовою зоною фітоценотичного діапазону за умов заплави для A. fruticosa є ксеромезофільний демутаційно-сукцесійний ряд, представлений угрупованнями синтаксонів: Galietalia veri - Artemisio dniproicae-Salicion acutifoliae - Dicrano-Pinion. У цих заплавних фітоценозах A. fruticosa спроможний до регулярного відтворення популяцій, що відображається в описах присутністю особин ювенільного віку у ярусі трав. Випадки зростання аморфи в угрупованнях класів Robinietea та Querco-Fagetea найчастіше є залишковим ефектом від застосування цього чагарника в лісовому господарстві. В цих ценопопуляціях у Amorpha fruticosa майже відсутні особини ювенільного віку, що свідчить про безперспективність розширеного відновлення в таких біотопах.

На основі геоботанічних описів фітоценозів з участю Amorpha fruticosa L., що є окремими етапами первинної сукцесії різних висотних рівнів заплави, зроблених на території островів нижче Канівської ГЕС, наведено загальну характеристику динаміки рослинного покриву за участю цього виду. Використовуючи метод фітоіндикації, визначено основні характеристики показників екологічних чинників та напрями їх зміни у процесі ксеро-, мезо- та гідросерії. Виявлено, що A. fruticosa, маючи широкий фітоценотичний діапазон, входить до складу фітоценозів на всіх етапах сукцесії трьох рівнів заплави Середнього Дніпра. Закономірними у процесі сукцесії є якісні та кількісні зміни геоботанічних характеристик фітоценозів, як-от: кількість видів та їх склад, роль A. fruticosa як ценозоутворювача, вікова структура її ценопопуляцій. На основі методу фітоіндикації прослідковано відмінності фітоценозів, виявлено відносно широкий діапазон екотопів, що різняться за чинниками вологості та аерованості грунту, сприятливих для зростання A. fruticosa, а також закономірні тренди змін більшості екологічних чинників у процесі сукцесії.

На основі геоботанічних описів фітоценозів з участю Amorpha fruticosa L., що є окремими етапами первинної сукцесії різних висотних рівнів заплави, зроблених на території островів нижче Канівської ГЕС, наведено загальну характеристику динаміки рослинного покриву за участю цього виду. Використовуючи метод фітоіндикації, визначено основні характеристики показників екологічних чинників та напрями їх зміни у процесі ксеро-, мезо- та гідросерії. Виявлено, що A. fruticosa, маючи широкий фітоценотичний діапазон, входить до складу фітоценозів на всіх етапах сукцесії трьох рівнів заплави Середнього Дніпра. Закономірними у процесі сукцесії є якісні та кількісні зміни геоботанічних характеристик фітоценозів, як-от: кількість видів та їх склад, роль A. fruticosa як ценозоутворювача, вікова структура її ценопопуляцій. На основі методу фітоіндикації прослідковано відмінності фітоценозів, виявлено відносно широкий діапазон екотопів, що різняться за чинниками вологості та аерованості грунту, сприятливих для зростання A. fruticosa, а також закономірні тренди змін більшості екологічних чинників у процесі сукцесії.

Наведено фізико-географічну характеристику долини річки Оржиця з притокою Гнила Оржиця. Різноманітність оселищ, включених до Резолюції 4 Бернської конвенції, надає змогу розглядати цю територію як перспективний об'єкт Смарагдової мережі України. Цьому сприяє й наявність на досліджуваній території ряду об'єктів природно-заповідного фонду України (заказників гідрологічних "Оржицький", "Тимківський", ботанічного "Плисів Яр", заповідного урочища "Загать" та ін.). Для долини річки Оржиця встановлено 17 оселищ, наведено їх еколого-ценотичні характеристики й особливості територіального розподілу. Здійснено загальну оцінку ботанічної складової різних типів рослинності та вказано місцезнаходження рідкісних видів рослин цієї території, включених до созологічних переліків різного рангу (регіонального - 9 видів), державного (Червона книга України - 5) та міжнародних (Бернська конвенція - 3). Вказано на необхідність збереження та забезпечення охороною популяцій рідкісних видів рослин Iris hungarica, Jurinea cyanoides, Ostericum palustre, які, маючи й інші созологічні статуси, включені до Додатку I Резолюції 6 Бернської конвенції (1998). Запропоновано деякі заходи екологічного менеджменту цієї території, зокрема доцільно заборонити подальше розорювання місцевостей, осушення заплавних ділянок, заліснення лучно-степових схилів, випалювання сухого травостою та стимулювання сінокосіння травостоїв та їх випасання за прогонним типом.

Активне поширення та негативна дія на природні екосистеми аморфи кущової (Amorpha fruticosa) викликає пошук способів впливу на її популяції з метою обмеження їх активного поширення. Пошкоджені вогнем і сінокосінням рослини Amorpha fruticosa досліджувались з метою виявлення реакції цього виду на дію цих чинників. Наведено результати спостережень та аналізу морфометричних даних, одержаних під час обстежень окремих особин аморфи, які були кілька разів пошкоджені весняними низовими пожежами, одиночним чи багаторазовим скошуванням. Мета дослідження - виявити характер реакції цього виду на дію таких способів впливу. В межах, пошкоджених вогнем та сінокосінням, локусів популяцій Amorpha fruticosa були зроблені повні геоботанічні описи та проведено морфометричне обстеження окремих модельних особин. Усі вимірювання здійснювалися під час повного завершення ростових процесів цього чагарнику. Одержані дані стали матеріалом для аналізу, порівняння й узагальнення відповідних висновків. Досліджено фрагменти популяції Amorpha fruticosa, пошкоджені слабким вогнем та сінокосінням із різною повторністю. Випалювання трави (низові пожежі) та сінокосіння влітку спричиняє перерву цвітіння і утворення плодів на один рік і призводить до значного зменшення приросту фітомаси в популяціях інвазійного виду-трансформера. Зокрема, видалення надземних частин рослини упродовж трьох років механізованим скошуванням у порівнянні з рослинами, скошеними таким чином упродовж одного року, призвело до зменшення кількості листя в кущах у 10 разів, середньої кількості листя на пагоні майже удвічі, середньої довжини пагона в 2,6 разу та зменшення суми приросту пагонів у 15 разів. У випадку одиничної пожежі середня довжина пагонів приросту зменшилась у 1,4 разу, а сума приросту пагонів у 1,5 разу.